Іноді всередині з’являється відчуття: щось у вас вже не ваше. Бажання, реакції, думки – наче стали іншими. Але визнавати це незручно.
Адже ви вже “така людина”. До цього образу звикли інші. Звикли й ви самі. І ніби зрада – вийти за межі звичного.
Ми часто тримаємося за старе, бо боїмося втратити зв’язок із собою колишніми. Але ріст і зміни – це не кінець, а продовження. Те, ким ви були, не зникає. Це фундамент для того, ким ви стаєте зараз.
З наукового погляду
Психологи називають це ефектом когнітивної узгодженості: мозок прагне стабільності, і зміни ідентичності можуть викликати напругу. Але саме через цей дискомфорт відбувається адаптація. Гнучкість – одна з ключових ознак психічного здоров’я.